Як формувалися назви поселень на Куп’янській слобожанщині

село

Зараз мало хто знає, як утворювалися поселення Куп’янщини в давні часи. Ось як про це пише почесний житель міста Куп’янська Микола Федорович Кукса у своїй книзі «Куп’янщина в потоці історії»

«Осідаючи на якійсь місцевості, люди утворювали більші чи менші поселення. В наших краях, на Слобожанщині, вони діставали різний статус.

Історик  слобідської України професор Д.І.Багалій поділяв їх на такі різновиди:

– міста;

– містечка;

– слободи

– слобідки

– хутори

– села

– дєрєвні

Селами і дєрєвнями іменувалися поселення , утворювані російськими втікачами з Московії. На купянщині таких немає. А, наприклад, у Вовчанському, Великобурлуцькому, Балаклійському та деякиї інших районах Харківщини їх існує чимало.

Містами і містечками називалися центри козачих полків і сотень, які при заснуванні мали укріплення.

Слободами називалися спочатку просто великі сільські поселення, згодом ті, що мали церкву. Могли слободи мати також укріплення

Слобідками вважалися середні населені пункти, а хуторами невеликі, що могли складатися з кількох подвір’їв.

На рубежі ХХVIII і XIX століть, з утворенням волостей, статус слободи одержували ті населені пункти, де малися волосні управління, або сільські(слобідські) управи. Їх селяни перехрестили на свій погляд, називаючи розправами.

На чолі волосних управлінь стояли волосні старшини.

Сільські управи очолювали старости.

До складу волостей входила різна кількість сільських управ. Наприклад, у Сеньківській волості у 1903 році було до двох десятків. Купянська волость була майже вдвічі, Гусинська втричі меншою.

Сільським управам підпорядковувалось від одного до шести-семи хуторів, а іноді всього одна слобода.

Коротко про утворення назв слобід і хуторів. Найчастіше приводом до найменування служили:

назви річок – Синиха, Осинова,

назви урочищ – Вовчий Яр, Заячий Яр, Калинова Балка

назви місцевостей – Вовча, оскільки місце, де виникло поселення було глухим, диким.

Імена засновників. І це привело до того, що на території, яка знаходиться в межах сучасного району утворилося чотири Іванівки, три Миколаївки, три Василівки.

З Іванівок зі старою назвою залишилася одна. Ще одна в радянські часи була перейменована в Комісарівку, тепер це вулиця Романова, як частина Грушівки.

Дві Іванівки зникли.

Миколаївки поки що існують усі три.

Василівок залишилося дві, та й ті зменшились до карликового розміру.

А ще назви давали по прізвищам, або прізвиськам засновників – Смородьківка, Нечволодівка, Тищенківка, Білоцерківський.

Професія засновника – хоча іноді виникає суперечка, чи то від професіїї, чи від прізвища – Колісниківка, Котлірівка, Мірошниківка, Шаповалівка, Ківшарівка, Курилівка…

Назви категорій населених пунктів у документах змінювались у залежності від обстановки в країні. На початку 20 ст. поселення, де були центри волостей, або малися церкви, писалися то селами, то слободами. Інші – дєрєвнями, або хуторами.

Написи здійснювалися російською мовою ( українська мова була заборонена) – слобода Песчаная, слобода Петропавловка, або хутор Глушков, хутор Болдирев, хутор Кочинов.

У перші роки радянської влади до середини 20-х усе залишалося по-старому. А потім назви стали писати українською мовою.

В шістдесятих роках пролунав сигнал: «Годі в СРСР мати хутори!» і їх не стало.

Не стало на папері, хоч в дійсності на місцевості нічого не змінилося: не побільшало помешкань, не поліпшився їхній архитектурний вигляд, не розбудувалася інфраструктура.

Механіка перейменування була простою:  до назв хуторів стали додавати закінчення «ка».

Так хутір Болдирів став селом Болдирівкою, хутір Тищенків перетворився у село Тищенківку.

Жителі ж колишніх слобід до перейменування ставились консервативно. Хоч і писалося в паперах Берестовий Хутір, чи Берестове Село – в усній мові люди вимовляли і зараз вимовляють – Берестова, тримаючи в памяті, що то є слобода.

І дотепер жителі Білого, Піщаного та інших сел, а колись слобід, у називному відмінку вимовляють –Біла, Піщана.

Виходить, міцною є генетична пам’ять слобожан, красивим і незабутнім є слово «слобода».

То, може, варто подумати чи не повернути його в нашу мову в адмінтериторіальну лексику.»

0_ddc2f_979af96d_XXXL

0_ddc2e_89f100b9_XXXL

0_ddc32_ad96c165_XXXL

0_ddc56_284ec544_XXXL

Be the first to comment on "Як формувалися назви поселень на Куп’янській слобожанщині"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*