Юна куп’янчанка вразила поважне столичне журі

торубарова33

Ця дівчинка вже відома в Куп’янську, як талановита художниця. Її роботи просто вражають і незвичайним баченням світу, і своєю осбливою манерою малювання.

І ось 25 вересня учениця 6 школи Поліна Торубарова  стала переможцем фіналу ХІІІ міжнародного конкурсу творчих робіт школярів різних країн “Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності”, який цього року присвячений 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру, який проходив в Києві.

Перемогла наша юна землячка у номінації “Творча робота”.

Поліна підготувала цикл ілюстрацій за мотивами вірша поета Зіновія Вальшонка “Дробицький Яр”.  Цей вірш був написаний автором російською мовою, але Вальшонок був так вражений малюнками Поліни, що дав їй згоду на переклад вірша українською. Бо вона дуже хотіла читати його рідною мовою. Вірш чудово перевела вчитель Поліни  Тетяна Юріївна Ланевська.

Дробицький Яр

      Зиновій Вальшонок

(переклад з російської Тетяни Ланевської)

Укоси Дробицького Яру…

Палає осені примара –

Вітри деревами шумлять.

Там, у гілках старої груші,

Скрізь мерехтять загиблі душі,

Молитви у сльозах летять…

Росте мідяний кущик ген де,

Ще за життя він звався Мендель,

Був балакучий чоботар.

Тонка кульбабка на світанку –

То харків’янин, ребе Янкель,

Був неабиякий скрипаль!

Ромашка – привид той далекий

Бібліотекарки Ревекки,

Що сонячний вдихає пил.

Там, де кружляє листя пріле,

Дівча Рахіль у сукні білій

Танцює «Фрейлехс» без журби.

«Жи-ди!…» – їм зрадники кричали,

Коли фашисти натовп гнали

На Тракторний завод під крик.

Людьми євреїв не вважали.

У яр штовхали поліцаї

І сиріт, й старців, і калік.

Як віщий символ Катастрофи,

Йшла мати тужно на Голгофу,

Прикривши тілом малюка.

І автоматів хор у скронях

Убив біблійну ту Мадонну.

Благання стихли у роках…

Я – той малюк,що непомітно

Убитих обіймаю міцно

У закривавленім яру.

З презирливо нашитим «юде»

Серед зацькованого люду.

Я мертвий…Двічі не помру.

Все відлетіло в Лету сиву…

Бездушних нелюдів пориву

Не зупинили ріки сліз.

Зусиль кати не шкодували,

За Ейхманом людей вбивали,

Летіли душі під укіс.

На схилах Дробицького Яру

Від зброї чорної угару

Тремтять ще крапельки роси.

І тридцять тисяч монолітно,

Як поминальную молитву,

Здіймають в небо голоси.

Мама юної художниці Яна Олександрівна підготувала музичне супроводження презентації робіт доньки.

В столиці Поліна  бездоганно прочитала на конкурсі вірш, ілюструючи його своїми малюнками і журі одноголосно визнало її переможницею.

Вітаємо наших талановитих землячок, патріотів України і рідного міста!

14457494_1668920250092300_8393383526356727974_n 14457526_1668921563425502_585136242072963297_n 14463131_1668920880092237_4455440914396413451_n 14463169_1668921270092198_6196788828843834914_n 14463286_1668921506758841_5282719821147264002_n  14484702_1668920716758920_1939597636695029331_n 14484728_1668920430092282_3845429311687904172_n 14485161_1668920623425596_1529610019458877214_n 14494603_1668923196758672_235294964453802623_n14470382_1668922016758790_9159795299772185289_n

1 Comment on "Юна куп’янчанка вразила поважне столичне журі"

  1. Макогон Иван Николайович | 27/09/2016 at 4:05 am | Відповіcти

    Доля була прихильна до мене…я пережив окупациію в селі під Харковом…І зовсім інша доля випала на євреїв, що мешкали в місті… Прочитавши вірш, я згадав ті страшні часи, які довелось прожити і вижити… Вічна память жертвам війни!.. А юній купянчанці довгого і щасливого життя…

Leave a comment

Your email address will not be published.

*