Місцеві податки затверджено. Попередньо…

DSC05939

Сьогодні на сесії міської ради було прийняте рішення про місцеві податки і збори.

Втім головуючий на сесії Володимир Занік сказав, що це рішення приймається “за основу”. І наступного вівторка пообіцяв зібрати всіх підприємців на нараду, після якої до постанови буде внесено зміни.

Але, як виявилося, дехто з тих хто голосував – не бачив власне останньої редакції цього документу, адже його розіслали депутатам на електронні пошти тільки сьогодні вранці.

Після сесії куп’янчани почали питати мене, яким врешті було те рішення?

Я попросив депутата Сергія Гриценка скинути мені той самий “ранковий” варіант і пропоную читачам самим ознайомитися, вивчити і підготуватися до обговорення у вівторок.

Документ на 37 сторінках.

 

XXIII СЕСІЯ VІІ СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ  №     -VIІ

м. Куп’янськ                                                                                                            від 27.01.2017 р.

 

Про місцеві податки(нова редакція)

 

Заслухавши інформацію заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — начальника управління економіки Куп’янської міської ради Письмака В.М. щодо викладення в новій редакції положень про місцеві податки на виконання Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році»  № 1791-VIII від 20 грудня 2016 року, статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи звернення Салтівської об’єднаної державної податкової інспекції та  пропозиції постійної комісії міської ради з питань планування бюджету, фінансів, цінової політики та соціально-економічного розвитку, КУП’ЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ВИРІШИЛА:

 

  1. Встановити на території міста Куп’янська місцеві податки та збори:
  • податок на майно;
  • єдиний податок.

Місцеві збори:

  • збір за місця для паркування транспортних засобів;
  • туристичний збір.

 

  1. Затвердити в новій редакції :

2.1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з додатком 1 до цього рішення.

2.2 Положення про транспортний податок згідно з додатком 2 до цього рішення.

2.3. Положення про плату за землю згідно з додатком 3 до цього рішення.

2.4. Положення про єдиний податок згідно з додатком 4 до цього рішення.

2.5. Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів згідно з

додатком 5 до цього рішення.

2.6. Положення про туристичний збір згідно з додатком 6 до цього рішення.

 

  1. Дане рішення набуває чинності з 01 січня 2017 року.

 

  1. Визнати такими, що втратили чинність рішення ІV сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 23.12.2015 року № 51-VIІ «Про місцеві податки», рішення V сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 14.01.2016 року № 87-VIІ «Про внесення змін до рішення ІV сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 23.12.2015 року № 51-VIІ «Про місцеві податки», рішення XIІ сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 01.07.2016 року № 237-VIІ «Про внесення змін до рішення ІV сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 23.12.2015 року № 51-VIІ «Про місцеві податки»,рішення ХІІІ сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 29.07.2016 року № 255-VIІ «Про внесення змін  до рішення ІV сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 23.12.2015 року № 51-VIІ «Про місцеві податки», рішення XVI сесії Куп’янської міської ради VII скликання від 28.10.2016 року № 338-VIІ  «Про внесення змін  до рішення ІV сесії Куп’янської міської ради VIІ скликання від 23.12.2015 року № 51-VIІ «Про місцеві податки», рішення XVI сесії Куп’янської міської ради VII скликання від 28.10.2016 року № 337-VIІ  «Про орендну плату за землю (нова редакція).

 

  1. Загальному відділу виконавчого комітету міської ради забезпечити оприлюднення цього рішення на сайті Куп’янської міської ради.

 

  1. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань планування бюджету, фінансів, цінової політики та соціально-економічного розвитку (Римський М.І.).

МІСЬКИЙ ГОЛОВА                                                                               О.В.ВОЙТЮК

Письмак 5 52 64

———————————————————————————-

Додаток 1 до рішення ХХІІІ сесії

Куп’янської міської ради VІI скликання

від __________ 2017   № _________

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО,

ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Платники податку.

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

  1. Об’єкт оподаткування.

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням  виконавчого комітету  міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

і)  об’єкти житлової та нежитлової нерухомості,  які перебувають у власності   територіальної громади міста Куп’янська та передані:

–   установам, що повністю чи частково фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету;

– підприємствам комунальної власності територіальної громади на правах повного господарчого відання та  оперативного управління.

е) об’єкти нерухомості, які перебувають у стані реконструкції, модернізації та капітального ремонту, що підтверджується відповідним рішенням виконавчого комітету.

к) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та сімей загиблих учасників АТО;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей”;

м) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом

30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

н) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

о) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України.

п)обєкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім обєктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

  1. База оподаткування.

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

  1. Пільги із сплати податку.

4.1. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири – на 70 кв. метрів;

б) для житлового будинку – на 150 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), на 220 кв. метрів;

г) для господарських (присадибних) будівель незалежно від їх кількості та видів на 60 кв. метрів та гаражу/гаражів незалежно від їх кількості на 25 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, який перебуває в його власності.

4.2 Ставка податку для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, розташованої в смт. Ківшарівка, становить 75 відсотків затвердженої ставки податку.

4.3 За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи  платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів “а””в” підпункту 4.1, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)

  1. Ставка податку.
Типи нежитлової нерухомості 

 

Ставка з 01.01.2015 у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр Ставка з 01.01.2016 у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр Ставка з 01.01.2017 у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр
Будівлі готельні 1 1 0,5
Будівлі офісні 1 1 0,5
Будівлі торговельні 1 1 0,5
Гаражі 0,2 0,2 0,1
Будівлі промисловості 0
Інші будівлі 1 1 0,5
склади 0,1

5.1. Ставки податку встановлюються в таких розмірах за 1 кв. метр загальної  площі об’єкта житлової і нежитлової нерухомості:

а) ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірах:

 

б) для житлової нерухомості – 0,5 відсотків  до розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

  1. Податковий період.

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

  1. Порядок обчислення суми податку.

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Обчислена сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  • об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  • розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
  • права на користування пільгою із сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів  оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

  1. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.

8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

  1. Порядок сплати податку.

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів  оподаткування і зараховується до бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

9.2. Строки сплати податку.

9.3. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

  • фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  • юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

СЕКРЕТАР КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                              В.В.ЗАНІК

Виконавець: Письмак В.М.

узгоджено: юрвідділ

——————————————————————————————–

Додаток 2 до рішення ХХІІІ сесії

Куп’янської міської ради VІI скликання

від __________ 2017   № _________

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК

 

  1. Платники податку.

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

  1. Об’єкт оподаткування.

2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

  1. База оподаткування.

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

  1. Ставка податку.

4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

  1. Податковий період.

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

  1. Порядок обчислення та сплати податку.

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючи органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6.4. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.5. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

  1. Порядок сплати податку.

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

  1. Строки сплати податку.

8.1. Транспортний податок сплачується:

  • фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  • юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

СЕКРЕТАР КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                                      В.В.ЗАНІК

виконавець: Письмак

узгоджено: юр. Відділ

——————————————————————————————-

Додаток 3 до рішення ХХІІІ сесії

Куп’янської міської ради VІI скликання

від __________ 2015   № _________

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про плату за землю у місті Куп’янську

 Положення про плату за землю у місті Куп’янську (далі – Положення) визначає об’єкти оподаткування, платників податку, розміри ставок, податковий період та інші обов’язкові елементи для справляння плати за землю у місті Куп’янську, визначені статтею 7 Податкового кодексу України.

  1. Загальні положення.

1.1.Плата за землю встановлюється згідно з Податковим кодексом України.

1.2.Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

1.3.Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

1.4.Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – Орендна плата).

  1. Платники.

2.1.Платниками земельного податку є:

2.1.1.власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2.1.2.землекористувачі.

2.2.Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України та Положенням про єдиний податок у місті Куп’янську.

2.3.Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

  1. Об’єкти оподаткування.

3.1.Об’єктами оподаткування земельним податком є:

3.1.1.земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

3.1.2.земельні частки (паї), які перебувають у власності.

3.2.Об’єктом оподаткування орендною платою є земельна ділянка, надана в оренду.

  1. База оподаткування.

4.1.Базою оподаткування є:

4.1.1.нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України;

4.1.2.площа земельних ділянок, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

  1. Ставки.

5.1.Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки, окрім таких визначених земель:

 

№ з/п Функціональне призначення земель Ставка податку на земельні ділянки в % від їх нормативної грошової оцінки
1 Землі сільськогосподарських угідь 0,3
2 Земельні ділянки, зайняті дачно-будівельними та садівницькими товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб 0,03
3 житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, , індивідуальними гаражами та гаражними кооперативами, 0,03
4 Землі (залізничного) транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах) та земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми, 0,45
5 для земель загального користування 1
6 Землі, зайняті виробничою інфраструктурою автомобільного транспорту 1

 

Ставка земельного податку для суб’єктів господарювання, які мають правовстановлюючі документи на земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, але по яких земельні ділянки не сформовані та відомості не внесені до державного земельного кадастру встановлюються в розмірі 3відсотків від базової нормативно грошової оцінки по м. Куп’янську, смт. Куп’янськ – Вузловий, смт. Ківшарівка.

5.2. Ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки окрім таких визначених суб’єктів господарювання:

 

№ з/п Назва Ставка податку на земельні ділянки в постійному користуванні в % від їх нормативної грошової оцінки
1 Землі сільськогосподарського призначення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської  продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше) 1
2 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1
3 Для ведення фермерського господарства 1
4 Для ведення особистого селянського господарства 1
5 Для ведення підсобного сільського господарства 1
6 Для індивідуального садівництва 1
7 Для колективного садівництва 1
8 Для городництва 1
9 Для сінокосіння і випасання худоби 1
10 Для дослідних і навчальних цілей 1
11 Для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства 1
12 Для надання послуг у сільському господарстві 1
13 Для розміщення інфраструктури оптовихринків сільськогосподарської продукції 1
14 Для іншого сільськогосподарськогопризначення 1
15 Для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду 1
16 Об’єктів побутового обслуговування, в т.ч.
17 Пошив, ремонт взуття та одягу 3
18 Ремонт радіотелевізійної аудіо- та відіотехніки 3
19 Ремонт побутових електричних товарів, годинників 3
20 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів, організація платних стоянок 4
21 Організація торговельних площадок для надання торгових місць (ринки міста) 3
22 Виготовлення та ремонт ювелірних виробів 10
23 Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування)
24 офісних будівель 6
25 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі
26 готелів 4
27 ресторанів, кафе, барів 7
28 їдалень 5
29 об’єктів торгівлі, в т.ч.
30 роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладами 7
31 роздрібна та оптова торгівля пальним 10
32 оптова торгівля сільськогосподарською продукцією 5
33 оптова торгівля будівельними матеріалами, санітарно-технічним обладнанням, залізними виробами, водопровідним та опалювальними установками, інші види оптової торгівлі 5
34 роздрібна торгівлі усіма видами  продукції 5
35 Малі архітектурні форми 7.5
36 земельні ділянки, зайняті територіями    будинків відпочинку, пансіонатів 3
37 туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців 3
38 Землі зв’язку (земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та  супутникові засоби зв’язку) 5
39 Для розміщення та  експлуатації об’єктів і споруд телекомунікацій 5
40 Для розміщення та експлуатації будівель та споруд об’єктів поштового зв’язку 5
41 Для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв’язку 4
42 Землі енергетики землі, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (атомні, теплові, гідро – та гідроакумулюючі електростанції,  теплоелектроцентралі, котельні), об’єктів  альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії вітру, сонця та інших джерел), об’єктів передачі електричної та теплової енергії повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, теплові мережі), виробничих об’єктів, необхідних для експлуатації об’єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів) 7
43 Для розміщення, будівництва,   експлуатації та  обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій 7
44 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії 7
45 Для розміщення та тимчасового перебування іноземних військових  формувань 5
46  Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені  зони, сквери, бульвари,водні об’єкти  загального користування, а також  інші землі, якщо рішенням міської ради  їх віднесено до земель загального користування) 7

 

5.3.У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 5.1 та 5.2, іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до пунктів 5.1, 5.2 цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

5.4.Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до пункту 5.1 цього Положення.

5.5 Податок за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

6.Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

6.1.Від сплати земельного податку звільняються:

6.1.1.інваліди першої і другої групи;

6.1.2.фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком  до 18 років;

6.1.3.пенсіонери (за віком);

6.1.4.учасники бойових дій , ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6.1.5.фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 6.1, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

6.2.1.для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

6.2.2.для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – не більш як 0,15 гектара;

6.2.3.для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

6.2.4.для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

6.2.5.для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

6.3.Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

6.4 Від сплати податку звільняються   власники земельних ділянок, які  є учасниками антитерористичної операції, члени їх сімей та сім’ї загиблих учасників АТО.

6.5 Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

 7.Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб.

7.1.Від сплати земельного податку звільняються:

7.1.1.заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

7.1.2.дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

7.1.3.органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

7.1.4. дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;

7.1.5. благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

7.1.6. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

7.1.7. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

7.1.8. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

7.1.9. підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, – за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

7.1.10. платники єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

7.1.11. підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Куп’янська;

заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

7.1.12. житлово-будівельні кооперативи, житлові кооперативи та об’єднання (асоціації, товариства) співвласників багатоквартирних будинків.

У разі реорганізації житлово-будівельних кооперативів, житлових кооперативів в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків пільги зі сплати земельного податку зберігаються за новоствореними суб’єктами господарювання;

7.1.13. протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2018 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

7.1.14 державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

7.1.15 державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

7.1.16. Незалежно від форми власності  за земельні ділянки на яких розташовані заклади культури , будинки науки і техніки , парки відпочинку , які є місцями загального користування “.

 Особливості оподаткування платою за землю.

8.1. Рішення щодо наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та фізичним особам надаються контролюючим органам до 25 грудня року, що передує звітному.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

8.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

8.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

  1. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

9.1. Не сплачується земельний податок за:

9.1.1. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

9.1.2. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, снігозахисні споруди і насадження, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

9.1.3. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

9.1.4. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.

9.1.5. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

Земельні ділянки, що знаходяться в користуванні установ, які повністю утримуються за рахунок коштів міських та державного бюджету.

  1. Порядок обчислення плати за землю.

10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

10.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

10.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

10.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

10.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)”

10.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

10.7. Юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 6.1 цього Положення за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов’язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

  1. Орендна плата за землю

11.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

11.1.Оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю (здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

11.1.2.Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності, справляється у грошовій формі і не може бути нижчою розміру земельного податку.

11.1.3.Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності не може перевищувати:

– для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), – 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

– для інших земельних ділянок, наданих в оренду – 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності може бути більшою 12 відсотків нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

для баз олімпійської, параолімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки”.

11.1.4.При розрахунку розміру орендної плати за землю використовуються матеріали державного земельного кадастру, дані документації із землеустрою, містобудівної документації, матеріали технічної інвентаризації об’єктів, правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомого майна, данні класифікації видів економічної діяльності та інші матеріали.

11.1.5.Розмір орендної плати за землю розраховується у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

11.1.6.Розрахунок розміру орендної плати за землю ведеться за формулою:

Опл = Н х В / 12, де

Опл – розмір орендної плати в місяць, грн.;

Н – нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, грн.;

В – відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, %.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

11.1.7.Базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Показники оцінки підлягають щорічному уточненню, станом на 1 січня, на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України.

У договорі оренди обов’язково зазначається останній коефіцієнт індексації, від якого розраховано таку оцінку та з якого року вона діє.

  11.2 Розмір, форма і порядок внесення орендної плати.

11.2.1.Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється на підставі вимог чинного законодавства, цього Положення та зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

11.2.2.Орендна плата обчислюється та сплачується з дня виникнення права користування земельною ділянкою або закінчення попереднього договору оренди.

У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

11.2.3.Орендна плата за земельні ділянки справляється виключно у грошовій формі.           Внесення орендної плати здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів через фінансові установи у строки, визначені договором оренди відповідно до вимог чинного законодавства.

11.2.4.Договором оренди повинна передбачатися щомісячна орендна плата виходячи з її річного розміру, визначеного згідно з розділом 11.8 цього Положення.

             11.3. Зміна розміру орендної плати.

11.3.1.Встановлений згідно з розділом 2 цього Положення розмір орендної плати підлягає обов’язковому перегляду у разі:

а) зміни функціонального використання земельної ділянки, передбаченого договором;

б) зміни розміру земельного податку;

в) змін в діючому законодавстві;

г) змін нормативної грошової оцінки.

11.3.2.Розмір орендної плати не є сталим та змінюється у зв’язку з проведенням щорічної індексації грошової оцінки.

11.3.3.Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини, що підтверджено належними документами.

Рішення про зменшення орендної плати приймається Куп’янською міською радою.

11.3.4.У інших випадках перегляд розміру орендної плати може здійснюватися лише за письмовою згодою сторін та у порядку, визначеному договором оренди земельної ділянки.

11.4 Міська рада повинна до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

11.5. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

11.6. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

11.7. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

11.8. Орендна  плата встановлюється у договорі оренди за ставками для  визначених суб’єктів господарювання та фізичних осіб:

 

№ п/п Назва Відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, %
1. Для будівництва та/або обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) 0,09
2. Для будівництва та/або обслуговування індивідуальних гаражів; гаражно-будівельних кооперативів; гаражних товариств, об’єднань; встановлення та обслуговування металевих гаражів громадян 0,09
3. Для встановлення та/або обслуговування голубників 0,09
4. Для будівництва та/або обслуговування багатоквартирних жилих будинків, гуртожитків 0,09
5. Для індивідуального дачного будівництва 0,09
6. Для сільськогосподарського використання 1,0
7. Для використання підприємствами, організаціями та установами державної або комунальної форм власності, громадськими організаціями та політичними партіями, крім земельних ділянок зазначених в п. 1, 4, 10 3,0
8. Для використання зареєстрованими релігійними та благодійними організаціями 3,0
9. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів освіти, культури, історико-культурного призначення 3,0
10. Для будівництва та/або експлуатації промислових та виробничих об’єктів 3,0
11. Для будівництва та/або експлуатації підприємств видавничої справи, поліграфічної промисловості, відтворення друкованих матеріалів 3,0
12. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів по складуванню, обробці промислових та побутових відходів 3,0
13. Для будівництва та/або експлуатації пунктів (майданчиків) з прийому металевого брухту  10,0
14. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів наземного транспорту (крім автостоянок) 3,0 (1,5)
15. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів пошти 3,0
16. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів зв’язку та телекомунікацій 5,0
17. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів телерадіокомпаній 3,0
18. Для будівництва та/або експлуатації ринків 3,0
19. Для встановлення та/або експлуатації кіосків по розповсюдженню газет, журналів, книг 3,0
20. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів фізичної культури та спорту 3,0
21. Для будівництва та/або експлуатації боксів для зберігання автотранспорту (крім земельних ділянок, вказаних в пункті 2) 5,0
22. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів побутового обслуговування (хімчистки, пральні, ательє, ритуальні послуги, ремонт взуття або годинників, ремонт побутової техніки, прокат побутових товарів, виготовлення дублікатів ключів, нарізка скла, фотоательє та інші) 3,0
23. Для будівництва та/або експлуатації платних туалетів 3,0
24. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів відпочинку та розваг (майданчики для надувних іграшок, дитячі розважальні майданчики, атракціони, ярмарки, дискотеки, молодіжні центри дозвілля) 3,0
25. Для будівництва та/або експлуатації готелів 4,0
26. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів автотехобслуговування (автомийки, шиномонтажні майстерні, послуги автосервісу) 4,0
27. Для улаштування та/або експлуатації автостоянок 4,0
28. Для улаштування та/або експлуатації автостоянок з продажем автомобілів, автосалони 7,0
29. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів з прийому вторинної сировини, склотари 4,0
30. Для будівництва та/або експлуатації інтернет-кафе, комп’ютерних класів 4,0
31. Для будівництва та/або експлуатації складів 5,0
32. Для будівництва та/або експлуатації саун, бань 5,0
33. Для будівництва та/або експлуатації закладів охорони здоров’я 3,0
34. Для будівництва та/або експлуатації господарських комплексів, підсобних приміщень 5,0
35. Для будівництва та/або експлуатації торговельних об’єктів з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (крім ринків) 5,0
36. Для будівництва та/або експлуатації торговельних об’єктів з продажу лікарських препаратів 5,0
37. Для встановлення та/або експлуатації торговельних об’єктів та тимчасових споруд – торговельних кіосків таторговельних павільйонів зблокованих з зупинками громадського транспорту 5,0
38. Для будівництва та/або експлуатації торговельних об’єктів з літніми торговельними майданчиками та експлуатації літніх торговельних майданчиків, які розташовані на окремих земельних ділянках 7,0
39. Для будівництва та/або експлуатації ломбардів 10,0
40. Для будівництва та/або експлуатації ювелірних майстерень 10,0
41. Для будівництва та/або експлуатації офісів, адміністративних будівель, конференц-залів 6,0
42. Для будівництва та/або експлуатації перукарень, косметологічних кабінетів 5,0
43. Для будівництва та/або експлуатації об’єктів громадського харчування, в тому числі громадського харчування з літніми торговельним майданчиками 7,0
44. Для будівництва та/або експлуатації фінансових та страхових об’єктів 10,0
45. Для встановлення та/або експлуатації тимчасових споруд – торговельних кіосків та торговельних павільйонів 7,5
46. Для будівництва та/або експлуатації АЗС, ГЗС 10,0 (12)
47. Для будівництва (реконструкції) та/або обслуговування (експлуатації) об’єктів нерухомого майна, функціональне використання яких не визначено, до отримання дозволу на виконання будівельних робіт 6,0
48. Для обслуговування або експлуатації об’єктів нерухомого майна, будівництво яких було виконано на самовільно зайнятих земельних ділянках 12,0

Розмір річної орендної плати для платників, які не ввійшли до даного переліку, встановлюється у кожному окремому випадку рішенням сесії Куп’янської міської ради.

У випадку, якщо суб’єкт підприємницької діяльності здійснює на одній земельній ділянці декілька видів діяльності, за основу при визначенні розміру орендної плати береться більший відсоток від нормативної грошової оцінки.

При здачі в оренду приміщень, які розміщені на земельній ділянці, що орендується, орендна плата за частку земельної ділянки, яка відповідає частці приміщення, нараховується відповідно до функціонального призначення зданого в оренду приміщення.

Орендна плата за частки земельних ділянок, наданими у спільне користування, нараховується відповідно до функціонального використання земельної ділянки, визначеного для кожного з орендарів.

У випадках надання земельних ділянок для розміщення літніх майданчиків, кіосків, лотків, що використовуються на термін менший одного року, при розрахунку орендної плати застосовувати ставку орендної плати за землю у розмірі 12 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки.

У випадку, якщо орендар є власником нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку він сплачує орендну плату за площу під таким приміщенням (для прибудованих приміщень) або за площу згідно пропорційної частки в загальній площі жилого будинку (для вбудованих приміщень) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.

Для земельних ділянок, які надаються під забудову, орендна плата визначається окремо на період будівництва і на період експлуатації об’єкту містобудування та зазначається в одному договорі оренди. У разі подовження у встановленому порядку строків будівництва розмір орендної плати встановлюється:

– для житлових будинків на рівні, визначеному для періоду будівництва;

– для усіх інших об’єктів на рівні, визначеному для періоду експлуатації.

11.9. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

11.10 Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей  285-287 Податкового Кодексу  та пунктів 12, 13 цього рішення.

11.11 Порядок обчислення орендної плати застосовується відповідно до вимог цього розділу.

  1. Податковий період для плати за землю

12.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

12.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

  1. Строк сплати плати за землю

13.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

13.2. Податкове зобов’язання щодо плати за землю (земельного податку та орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок (крім фізичних осіб) за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

13.3. Податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та орендної плати), визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок (крім фізичних осіб) за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

13.4. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

13.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

13.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

13.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 5.3, 5.4 цього Положення, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

13.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

  1. Відповідальність за порушення податкового законодавства та контроль контролюючих органів

14.1. Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність у разі здійснення порушень, визначених податковим законодавством  та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до Податкового кодексу України та інших законів України.

14.2. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства  у частині справляння плати за землю здійснюється контролюючими органами відповідно до норм Податкового кодексу України.

СЕКРЕТАР КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                                       В.В.ЗАНІК

виконавець: Письмак

узгоджено: юр. Відділ

—————————————————————————————————

Додаток 4 до рішення ХХІІІ сесії

Куп’янської міської ради VІI скликання

від __________ 2015   № _________


ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЄДИНИЙ ПОДАТОК

           Розділ 1. Загальні положення.

1.1 Єдиний податок є місцевим податком і встановлюється на підставі пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

          Розділ 2. Платники податків.

2.1 Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

  1. перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;
  2. друга група - фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

  1. третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 50000000 гривень;

 

  1. четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.2 При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку-фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

 2.3. Не можуть бути платниками єдиного податку:

2.3.1 Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

  1. діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей, парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
  2. обмін іноземної валюти;
  3. виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
  4. видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
  5. видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
  6. діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;
  7. діяльність з управління підприємствами;
  8. діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
  9. діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  10. діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.3.2. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

  1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
  2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім вино матеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі вино матеріали для виробництва готової продукції;
  3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
  4. фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005) ( va375202-05 ), діяльність у сфері аудиту;
  5. фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
  6. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
  7. суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
  8. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
  9. фізичні та юридичні особи – нерезиденти;
  10. суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

2.4.Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

2.5.Для цілей цього розділу під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

  1. виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
  2. послуги з ремонту взуття;
  3. виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
  4. виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
  5. виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
  6. виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
  7. виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
  8. виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
  9. додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
  10. послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
  11. виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
  12. послуги з ремонту трикотажних виробів;
  13. виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
  14. послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
  15. виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
  16. послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
  17. виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
  18. послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
  19. виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
  20. технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
  21. послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
  22. послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
  23. послуги з ремонту годинників;
  24. послуги з ремонту велосипедів;
  25. послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
  26. виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
  27. послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
  28. виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
  29. послуги з ремонту ювелірних виробів;
  30. прокат речей особистого користування та побутових товарів;
  31. послуги з виконання фоторобіт;
  32. послуги з оброблення плівок;
  33. послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
  34. послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
  35. вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
  36. послуги перукарень;
  37. ритуальні послуги;
  38. послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;
  39. послуги домашньої прислуги;
  40. послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

2.6.Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2.7. Ставки єдиного податку.

2.7.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року , третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.7.2. Фіксовані  ставки єдиного податку встановлюються міською радою для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

  1. для першої групи платників єдиного податку -10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  2. для другої групи платників єдиного податку – 20 (15 пропозиція земельної) відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.7.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

  1. 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;
  2. 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 2.7.3 цього розділу.

2.7.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

  1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 2.1 розділу 2;
  2. до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
  3. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
  4. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
  5. до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 2.1 розділу 2.

2.7.5 Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 2.7.3 розділу 2:

  1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 2.7.4 розділу 2;
  2. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому розділі;
  3. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.7.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.7.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку

2.7.8. Ставки, встановлені пунктами 2.7.3 – 2.7.5 розділу 2, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

  1. платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.7.4 пункту 2.7 розділу 2, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
  2. платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.7.4 пункту 2.7 розділу 2, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
  3. платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті підпункті 2.7.4 пункту 2.7 розділу 2, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.7.4 пункту 2.7 розділу 2, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених підпунктом 2.7.3 розділу 2, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.
  4. ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу 2, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому  даним Положенням про єдиний податок.

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до даного Положення про єдиний податок і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

  1. у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу, такі платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

2.7.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

– для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;

–  для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;

–  для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;

– для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;

– для земель водного фонду – 2,43;

– для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

2.7.10 Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

2.8. Порядок та строки сплати єдиного податку.

2.8.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

2.8.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

2.8.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.8.4. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

2.8.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують  працю  найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.8.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.8.1 і підпункту 2.8.5 цього пункту, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню  платнику.

2.8.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий  (звітний) квартал.

2.8.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

2.8.9 Платники єдиного податку четвертої групи:

  1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу;
  2. сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
  • у I кварталі — 10 відсотків;
  • у II кварталі — 10 відсотків;
  • у III кварталі — 50 відсотків;
  • у IV кварталі — 30 відсотків.

Розділ 3. Відповідальність.

3.1. Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

Розділ 4. Контроль.

  • Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.

СЕКРЕТАР КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                                       В.В.ЗАНІК

Виконавець: Письмак

узгоджено: юр. Відділ

Додаток 5 до рішення IV сесії

Куп’янської міської ради VІI скликання

від __________ 2015   № _________

 

Положення

про порядок сплати збору за місця для паркування транспортних засобів

до бюджету м. Куп’янська.

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи -підприємці- які згідно з рішенням міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

  1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
  2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки відведена для паркування. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, згідно схеми економіко-планувального зонування території міста, в таких розмірах:

– за спеціально відведені земельні ділянки для паркування транспортних засобів в центральній зоні міста – 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати  за квадратний метр ;

– за спеціально відведені земельні ділянки для паркування транспортних засобів в середній зоні — 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати  за квадратний метр  ;

– за спеціально відведені земельні, ділянки для паркування транспортних засобів в периферійній зоні — 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати  за квадратний метр  .

  1. Збір сплачується до бюджету міста авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
  2. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації по збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову та митну політику  та є обов’язковою для застосування їх платниками.

Податкові декларації подаються платниками відповідного збору за базовий звітний (податковий), що дорівнює календарному кварталу протягом – 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу.

 

СЕКРЕТАР КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                                       В.В.ЗАНІК

виконавець: Письмак

узгоджено: юр. відділ

 

Додаток 6 до рішення IV сесії

Куп’янської міської ради VІI скликання

від __________ 2015   № _________

 

Положення

про порядок сплати туристичного збору до бюджету м. Куп’янська.

 Загальні положення.

1.1.      Збір встановлюється на підставі ст. 10 Розділу І та ст. 268 Розділу XII Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року.

1.2.      Туристичний збір це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платники збору.

2.1.      Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію міста, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2.      Платниками збору не можуть бути особи, які:

  • постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму;
  • особи, які прибули у відрядження;
  • інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
  • ветерани війни;
  • учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.

діти віком до 18 років;

дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Ставки збору.

3.1. Ставки встановлюються у таких розмірах:

  • для осіб, які отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) в готелях – 1 відсоток до вартості усього періоду проживання (ночівлі), за вирахуванням податку на додану вартість;
  • для осіб, які отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) у кемпінгах, мотелях, та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах, гуртожитках для приїжджих, будинках (квартирах), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму – 0,5 відсотка до вартості усього періоду проживання (ночівлі), за вирахуванням податку на додану вартість.
  • До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

Податкові агенти.

4.1. Встановити, що податковими агентами щодо справляння збору є:

  • адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інших закладів готельного типу, санаторно-курортних закладів;
  • квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
  • юридичні особи або фізичні особи-підприємці. які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
  1. Особливості справляння збору.

5.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на пооживання.

Порядок сплати збору.

6.1.      Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів..

6.2.      Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

6.3.      Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

6.4.      Форма податкової декларації по збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову та митну політику  та є обов’язковою для застосування їх платниками.

  1. Відповідальність.

7.1.      Відповідальність за правильність і своєчасність нарахування туристичного збору несуть платники податків (податкові агенти визначені п. 4).

7.2.      У разі несплати або часткової сплати до бюджету в установленому порядку суми туристичного збору, неподання або подання розрахунку з простроченням встановлених термінів платники податку несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

 

  1. Контроль.

8.1. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати туристичного збору здійснює Салтівська міжрайонна державна податкова інспекція .

 

СЕКРЕТАР КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                                       В.В.ЗАНІК

виконавець: Письмак

узгоджено: юр. відділ

3 Comments on "Місцеві податки затверджено. Попередньо…"

  1. Т.е в пункте 2.2. подпункте к). от уплаты налога на недвижимость освобождаются “об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та сімей загиблих учасників АТО”
    А че кричали? Еще объекты бизнеса надо от налога освободить?

  2. А когда следующая сессия?

Leave a comment

Your email address will not be published.

*