З історії Куп’янська: спортивний туризм

01

Якось у вже далекому 1972 році тодішній начальник Куп’янського міського відділу освіти Григорій Тихонович Знова викликав до себе молодого вчителя Олександра Ясюченю і сказав: «Є можливість дати Вам, як молодому спеціалісту, квартиру. Але за однієї умоіви: у нас у відділі освіти створюється Куп’янська міська дитяча екскурсійно-туристична станція. І Ви станете її директором. Тільки на громадських засадах. Згодні?»

Як розказує Олександр Ясюченя: «Я звісно віповів: Згоден! Давайте квартиру!».

Для наших молодих читачів варто пояснити, що термін «на громадських засадах» означає працювати без заробітної плати. В той час Олександр Євгенович був вчителем фізкультури у школі, і нова посада з гордою назвою «директор» нічого, крім головного болю, йому не додавала.

Доречі, працював він в школі №7, яка знаходилася просто в центрі міста. Двоповерхову будівлю цієї школи знесли, коли будували новий міськвиконком та розчищали площу перед ним. Інший корпус цієї школи зараз займає державне казначейство.

Отже Олександр Ясюченя став віртуальним директором екскурсійно-туристичної станції. До нього туристичний гурток в місті вів Анатолій Никанорович Погребняк, який був інвалідом без ноги. Тому сам він не міг вести спортивний туризм. Хоча у 1965 році організовував, наприклад, туристичну поїздку учнів та вчителів на відкритому вантажному автомобілі ЗІС-5 аж на Кавказ в місто Алдер, а це більше 995 кілометрів в один бік!

ЗІС5

Там в Адлерському районі Краснодарського краю з 1962 по 1965 роки влітку у чайному радгоспі функціонував табір праці і відпочинку ЗОШ №6.

А ще дітей возили на екскурсії до Севастополя, Краснодону, Волгограду, Києва тощо.

Свою діяльність на ниві туризму Олександр Ясюченя розпочав з того, що об’єднав своїх однодумців і колег та провів перший міський туристичний зліт. І з тих пір, вже 45 років поспіль він щорічно проводить міські туристичні змагання. Спочатку лише для учнів, а з 1984 року і для вчителів шкіл міста. Сотні дітей та дорослих приймали участь у змаганнях з встановлення палаток, туристичного орієнтування, топографії, різних видів переправ, розведення багать, збору лікарняних рослин. З техніки лижного, велосипедного, водного і пішого туризму, походів за визначеним маршрутом з фіксацією у контрольних місцях та ретельним описанням маршруту. А ще проводяться численні традиційні конкурси: туристичної пісні, художніх та прикладних виробів з природних матеріалів, малювання емблем команд і обов’язково на кращій куліш або кашу.

Наші юні туристи за ці роки багато разів ставали переможцями і лауреатами обласних змагань, входили до збірних команд Харківської області, відвідали багато цікавих туристичних місць України і найближчого зарубіжжя.

Високий рівень організованості Куп’янських туристів і ефективне керівництво з боку команди однодумців стали взірцем в Україні. І у 1981 році на базі міста і району в селі Кулагівка було проведено Всесоюзний семінар-практикум туристського активу. У ньому взяли участь представники центральних дитячих екскурсійно – туристичних станцій міністерства освіти СРСР, України, Латвії, Литви, Естонії, Грузії і Туркменії, та ряду обласних центрів України та Росії.

Чинником того, що Куп’янськ і донині є визнаним центром спортивного туризму області, Олександр Євгенович Ясюченя вважає підтримку самих відданих провідників спортивного туризму, які займалися і займаються роботою з дітьми. Це Наталія Середа, Валентина Токарєва, Алла Книш, Надія Редька, Лідія Ковальова, Віктор і Ніна Мухіни, Олексій Прус, Ігор Токар, Фелікс Датов, Любов і Сергій Паламарчуки, Лілія Рябець, Роман Соболь, Катерина Крулицька, Олег Щирий, Тетяна Піскун та багато інших.

А ще розвитку туризму в місті багато особистої уваги приділяв і належним чином допомагав колишній начальник міського відділу освіти Генадій Миколайович Мусієнко. І наразі всі начинання туристичних активістів завжди підтримує Світлана Пасічник, яка нині очолює відділ освіти.

А на питання, як відзначалася за 45 років його робота, Олександр Ясюченя, з притаманним йому гумором сказав, що дуже багатьма грамотами і дипломами. Колись після чергових успіхів, його кандидатуру було подано на присвоєння звання «Відмінник освіти». Але якийсь київський чи харківський чинуша догледів, що на той час Олександр Євгенович працював керівником туристичного гуртка за сумісництвом, адже тоді він очолював міську рятувальну станцію. А по чиновницьким «понятіям» не положено давати високу відзнаку суміснику.

Втім для більшості куп’янчан, яких Ясюченя навчив плавати, бути вправними туристами і порядними людьми, саме він є справжнім Народним вчителем.

А у фотографіях з архіву Тетяни Піскун пошукайте себе та своїх знайомих

06-а06

05-а05

0403

0201

0605

0403

02002

001

044042

040038

034033

032031

0709

011012

014015

017018

022024

025027

029030

07 023

021019

017015

014013

012011

 

 

 

Be the first to comment on "З історії Куп’янська: спортивний туризм"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*