Як ми колись запускали голубів. Бувальщина з історії відкриття футбольного турніру

голуби

Кожен довгостровковий проект має не лише свою офіційну історію, про яку пам’ятають всі, а й безліч цікавих і справжніх випадків, і байок, які власне і складають неповторну атмосферу, та згадуються учасниками дуже довго.

Для міста Куп’янська такою подією став турнір з футболу, присвячений Дню захисту дітей, який розпочався дуже давно. Сотні команд і тисячі юних футболістів з усіх усюд приймали і приймають у ньому участь.

І звісно мозаїка цього чудового дійства була б не повною без історії проведення урочистих церемоній відкриття турніру на Ківшарівському стадіоні.

Крім мистецьких номерів від співаків та танцюристів, організатори і співробітники Палацу культури ім. В.І.Кошелєва щорічно знаходили якусь родзинку щоб вразити глядачів:

– то влаштовували велогонки ВМХ навколо футбольного поля;

– то учасники відкриття скакали на конях;

– то їздили на прикрашених автомобілях та мотоциклах;

– то виготовили з поролона красивий але одноразовий костюм символу міста бабака,. Людина влазила туди і її там просто зашивали нитками;

– то проводили справжню лотерею, з розіграшем багатьох дорогих призів;

– і багато чого іншого.

Колись саме тут вперше в Куп’янську почали масово запускати в небо гелієві кульки. І ось одного разу режисери вирішили, що буде краще випускати не кульки, а живих голубів. Та й глядачам це було б цікаво, а було це ще до епохи так званого «пташиного гриппу».

Але де взяти голубів?

В 50-60 роках в Куп’янську серед хлопчаків і навіть дорослих чоловіків було повальне захоплення голубами. В багатьох дворах люди майстрували свої голубники і там тримали, розмножували та тренували своїх красенів. Але згодом мода на голубів пройшла і в нашому місті лишилося лише кілька справжніх фанатів-любителів.

Я вирішив знайти цих людей і попросити у них кілька птахів для участі в церемонії відкриття. Я думав, що ті голуби політають над стадіоном і повернуться до своїх господарів, як це показували в різних кінофільмах. Мені підказали, що свій голубник є у відомого купянського хірурга Сергія Михайловича Афанасьєва.

Я підійшов до нього і він делікатно мені пояснив, що жоден з голуб’ятників своїх птахів мені не дасть. Бо повертатися додому можуть лише так звані поштові голуби, а тут таких не розводять. Та й коштують хороші голуби великих грошей.

І запропонував сходити на хлібоприймальне підприємство і там вночі наловити диких голубів. Вночі тому, що коли присвітити яскравим ліхтариком на голуба, то він нікуди не тікає. І його можна просто взяти руками.

Потім ще хтось згадав, що багато голубів ночують на горищі автотранспортного коледжу. І працівники палацу культури пройшлися вночі по тому горищі, піймали декілька голубів, а потім добавили ще чимало на ХПП. Птахів посадили у великі просторні коробки з картону.

Зранку, у день відкриття турніру, привезли ті коробки на стадіон і поставили їх у центрі поля, красиво задекорувавши тканиною.

І ось в самий урочистий момент під відповідну пісню «Лєтітє, голубі, лєтітє!», коробки розкрили але… голуби не злітали!

Після суцільної темряви у коробці, вони були засліплені яскравим сонцем і не підіймалися у повітря.

Відповідальний за випуск голубів почав  просто підкидати голубів вгору. Але ті, пурхнувши крилами, буквально падали у траву. Втім до кінця пісні вони оговтались і таки злетіли у небо, та й знову попрямували на свої горища.

Це шоу з «дресированими» голубами тоді дуже сподобалося маленьким глядачам та учасникам турніру і вони щиро раділи, коли птахи таки «стали на крило».

 

 

Be the first to comment on "Як ми колись запускали голубів. Бувальщина з історії відкриття футбольного турніру"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*