Вояж куп’янських каратистів до Хорватії. Частина 2

ггловна

У першій частині цього матеріалу головний тренер куп’янського клубу карате «Norven» Олександр Буряк розповів про участь команди клубу в представницькому турнірі, який 12-14 січня проходив у Хорватському місті Самобор.

Я зустрівся з усіма нашими медалістами того турніру і взяв у них перше в їх житті інтерв’ю.

Одинадцятий рік в карате і десятий – в школі

З золотою медаллю з Хорватії повернувся Микита Шилоносов. В категорії кадети до 63 кг. в куміте* він переміг у всіх 5 боях і став чемпіоном. Наразі він є другим в європейському рейтингу кадетів по перемогам і набраним балам.

DSC09060

Де ти навчаєшся і скільки років займаєшся в клубі «Norven»?

Навчаюся в 10 класі школи №6. А в карате я вже 11 років, тобто почав займатися ще до школи. За цей час приймав участь у багатьох змаганнях.

Нагород багато?

Та вже десь відра три! (сміється).

А за кордоном часто довелося бувати?

Це був мій четвертий турнір за межами України. Я вже виступав в Угорщині, Польщі і двічі в Хорватії. Хорватський турнір самий представницький. Як на мене, за рівнем – це такий собі чемпіонат Європи.  Хорватія дуже красива країна, хоча добре роздивитися столицю країни Загреб, де ми зупинилися і історичне місто Самобор, де проводився турнір, часу не було.

Як складалися ці змагання для тебе?

Минулого року я програв у фіналі цього турніру і отримав лише срібло, тому цього разу був налаштований тільки на перемогу.  Переміг у п’яти боях. Моїми суперниками були бійці з Сербії, Словенії, Словаччини і Македонії. В фіналі моїм суперником був спортсмен з Чорногорії.

Крім медалі мені ще вручили і ось такий приз

DSC09079

Ти вже замислюєшся про своє майбутнє?

Буду тренуватися, навчатися, змагатися. Може колись стану тренером. В школі у мене все чудово. А любимий предмет – українська мова. Спорт зовсім не заважає навчанню.

Європейський дебют зі срібною медаллю

Дуже вдало дебютувала в європейських турнірах Катя Пелих, вона в категорії куміте поступилася лише в фіналі. У неї срібна медаль.

DSC09071

Катю, як проходили змагання в Хорватії?

В моїй категорії по куміте було 13 учасниць. Я провела три боя і у фіналі в рівному бою поступилася болгарській спортсменці.

Було прикро, але на користь моєї суперниці зіграла її відомість в Європейських турнірах. Більше того, вона є рекламним обличчям афіш і буклетів першого туру Європейської Прем’єр ліги карате, який скоро пройде саме в столиці Болгарії Софії. Мабуть тому судді були поблажливішими до неї.

Втім і срібна медаль стала хорошим подарунком до мого дня народження, адже мені щойно виповнилося 11 років.

І багато у тебе нагород?

Це вже моя 25 медаль.

Як ти потрапила до карате?

Одного разу мій тато Сергій Олексійович почув рекламу про набір дівчаток і хлопчиків до клубу карате «Шотокан» і привів мене. Він хотів, щоб я займалася спортом.

І йому, і мені сподобалось на тренуванні у Олександра Анатолійовича Буряка і я з тих пір вже п’ятий рік займаюся карате.

Де ти навчаєшся? 

Я учениця 5-А класу школи №6. Мій класний керівник Тетяна Юріївна Ланевська. З уроками у мене все добре.

Крім того, я ще навчаюсь і в 4 класі музичної школи №1 по класу фортепіано.

А як взагалі у вас в родині відносяться до спорту?

Тато колись займався кунг фу. Це такий вид східних боєвих мистецтв. Мій старший брат Діма захоплювався боксом і баскетболом. Йому вже 18 років, він теж закінчив нашу школу і тепер – студент Національної української академії, вивчає англійську мову.

А мама Олена Валентинівна не спортсменка. Вона викладач музичної школи №3.

Катю, на відміну від хлопців, ти вперше потрапила на змагання за кордон. Які враження від Європи?

Перше враження – це чудові дороги Угорщини і Хорватії якими ми довго їхали. Загреб дуже красиве старовинне місто, як і містечко Самобор. Там було значно тепліше ніж у нас.

Ми заходили до місцевого супермаркету, купили собі йогурт. Звісно, що по кількості і різноманітності товарів це точно не куп’янський магазин АТБ. Та й в Києві мені здається теж в магазинах не так круто. Розраховувалися ми в Хорватії нашими гривневими електронними картками. І ніяких проблем на касах не було.

Які плани на майбутнє? Що з твоїх захоплень врешті переможе: музика чи карате?

Поки що все лишається – як і було. Тренуватися буду ще більше, але не шкоду обом школам.

Призер європейського турніру з сільської школи

Бронзу в ката* завоював Єгор Ужик. Він переміг в 4 колах двобоїв, і поступився лише майбутньому чемпіону.

Єгор дуже знітився, коли я брав у нього інтерв’ю. І тому розповідь його виявилася дуже короткою.

DSC09058

Розкажи, як ти потрапив в клуб «Norven»

До карате мене привів тато, який колись сам займався баскетболом. Він зараз працює водієм вантажівки, а мама продавцем на ринку.

Де ти навчаєшся?

Я навчаюся в 4 класі Кіндрашівської школи.  У нас в класі всього 10 учнів, 5 хлопців і 5 дівчат. Карате займаюсь лише я.

Тренуюся у Олександра Буряка вже другий рік. П’ять разів на тиждень я їжджу до Куп’янська на тренування у клубі «Norven».

Не дуже хвилювався на міжнародному турнірі?

Ні, бо поїздка до Хорватії – це вже мій другий виїзд на змагання за кордон. Я виступав раніше в Угорщині у місті Будапешт.

А в Хорватії я хотів виступати лише в куміте, та тренер наполягав, щоб я змагався і в ката. І так сталося, що саме в ката я і отримав бронзову медаль, програвши лише переможцю турніру зі Словаччини.

__________________________________________________

*Ката – вид безконтактних змагань в карате. Два суперники по черзі виконують на татамі послідовну комбінацію прийомів бою з уявним противником. Судді за своїми критеріями обирають переможця такого двобою.

*Куміте – це контактний бій двох спортсменів.

DSC09078

 

Be the first to comment on "Вояж куп’янських каратистів до Хорватії. Частина 2"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*