Група “Парк” в старовинному козацькому селі на Донеччині

головна

Група “Парк” днями відвідала з концертом наших воїнів в Донецькій області. Зрештою, це була справжня експедиція від багатьох куп’янських патріотів, адже без фінансової підтримки друзів поїхати туди було б дуже складно.

А їхали ми в село Покровське, Бахмутського району. Це не дуже далеко від Куп’янська, тому вирушили ми о 9 ранку.

Про дороги, баюри і таке інше

Маю повторити свою думку, яку я висловлював ще 2016 року: найгіршими ділянками дороги є:

– понівечений шматок в Куп’янську від повороту на Ківшарівку до початку села Подоли,

– від 21 будинку Ківшарівки до села Новоосиново та й далі місцями до кінця Куп’янського району по трасі на Борову.

Дощова і тала снігова вода не лише створили великі калюжі, а й приховали всі баюри на дорозі, тому машини просувались потихеньку і все одно постійно потрапляли в глибокі ями.

Далі дороги були значно кращими. Низькі хмари в деяких місцях злилися з туманом, тому й там водіям було нелегко.

Неподалік мосту через Оскільське водосховище, дощ не просто припустився, він – вперіщив! Автомобільні двірники ледь встигали розганяти воду, а на льоду, не зважаючи на негоду, мокло кілька десятків рибалок! Дехто в палатках, а багато й просто неба. Ото фанатики!

Далі, вже за Слов’янськом, нас вразили красиві дикі фазани, що спокійно розгулювали обабіч напруженої траси, не звертаючи уваги на машини і величезні фури, що ревіли моторами за 2-3 метри від них.

Село Покровське.

Це село, а спочатку хутір, заснували козаки Запорізської низової січі.  Там були дуже хороші землі, пасовиська, сінокоси, пасіки тощо. Козаки дали дуже колоритні назви двоим річечкам, вздовж яких розбудовано Покровське. Одна річка називається Мокра Плотва, а інша – Горілий Пень.

У 19 сторіччі неподалік заснували соляну шахту і почали видобувати сіль, а ще відкрили великий кар’єр вапняка та піщаника. Вже давно ні кар’єру, ні шахти немає, їх затопили дощові води і всі навколишні джерела стали солоними. Тому в селі й досі є нагальною проблема прісної води.

Найвидатнішою пам’яткою села Покровське є справжній кораловий риф, що утворився 20 млн років тому у прадавньому морі, яке раніше покривало майже всю Європу. І от той кораловий риф зберігся й досі, і є геологічною памяткою Донеччини.  Втім навіть не всі місцеві мешканці про це знають, а я задоволений, що розказав історію села солдатам, які там наразі служать.

Концерт 

“Концертним майданчиком” для групи “Парк” цього разу був широкий коридор місцевої школи. Технічною новинкою групи стали електронна ударна установка і спеціальні навушники музикантів, замість колонок-моніторів. Завдяки цьому вся апаратура, інструмени і самодіяльні артисти помістилися в дві легкові машини.

Солдати дуже добре зустрічали всі пісні, хоча спочатку вони були трішки скуті. Втім Тетяна Піскун змогла їх розворушити не лише чудовим співом, а й майстерним виконанням байок!

Після концерту.

Після закінчення концерту до нас підійшов 46-річний воїн і посміхаючись сказав, що він вже був на нашому концерті в грудні 2015 року на ТЕЦ в м.Щастя. І йому дуже приємно бачити нас знову. Наразі він підписав контракт і продовжує захищати Україну.

Потім куп’янчан подякувала директор місцевої школи, яка дуже шкодувала, що не запросила на концерт всіх мешканців села і висловила надію, що група “Парк” знову приїде до них у квітні-травні і зможе виступити для всіх.

Потім нас запросили до солдатської їдальні. Там Сергій Гриценко вручив воїнам  подарунки від куп’янчан. Ми відвідали дуже смачний суп з м’ясом, кашу з великою кількістю курятини і запили все узваром з сушених фруктів.

Виїхали додому вже у сутінках і о 21-00 були в Купянську, знову згадуючи різними негарними словами наших місцевих  можновладців, кожного разу потрапляючи в дорожні баюри та ковбані рідної Куп’янщини.

Відеозвіт

Враження від поїздки у 7 хвилинах відеоролику, музичним рефреном якої обрано композицію “Дорога без початку і кінця” композитора Сергія Баневича.

Фотозвіт

Це місцеві Будинок культури і школа. В Будинку культури – нульова температруа, а в школі дуже тепло.  25:0 на користь освіти. Тому концерт відбувся в школі

DSC09361

Біля школи пам’ятник, як написано, підпільній піонерській організації села під час нацистської окупації

DSC09362

DSC09357

Оскільки поруч в Бахмуті є відомий завод шампанських вин, я спочатку подумав, що тут увіковічено саме пляшку щампанського

DSC_0192

Але як виявилося, то якийсь місцевий розумник так познущався над пам’ятником своїм односельчанам, що полегли під час ІІ світової війни. Ми вже колись проходили таке дурне “малярство” в Куп’янську.

 

DSC_0188

DSC_0190

 

DSC_0202

DSC_0205

DSC_0209

DSC_0210

DSC_0212

DSC_0216

DSC_0214

DSC_0218

DSC_0224

DSC_0236

DSC_0237 - копия

DSC_0241

DSC_0238

DSC_0243

DSC_0245

DSC_0246

DSC_0248

Be the first to comment on "Група “Парк” в старовинному козацькому селі на Донеччині"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*