Страшні сторінки з історії Кислівки

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Відомий харківський історик Едуард Зуб, який постійно вивчає історію Харківщини і багато часу проводить в різних архівах, поділився зі мною дуже цікавим документом з історії Куп’янщини.

Це суворий протокол більшовицької комісії партійного контролю від 5 липня 1935 року. В ньому мова йде про робітників політвідділу Кислівського бурякового радгоспу. Звісно все тут написано бюрократичним стилем тих часів, який і наразі залишився основоположним в документаціі більшості сучасних партій.
Але за всім тим варто роздивитися страшну історію знищення українського селянства в ті часи. Лише два роки тому в Кислівці від страшного голоду, організованого у всій Україні за наказом Сталіна у 1932 – 1933 роках, вимерло багато людей.

Оскільки Кислівка знаходиться не дуже далеко від Донбасу, хто зміг – пішки втекли від голоду туди на шахти та заводи. А ті хто залишилися і вижили, на все життя були духовно скалічені тим голодомором.

В Куп’янську саме почали будувати цукровий завод і в Кислівці вирішили вирощувати цукровий буряк. Саме кислівський буряк мав стати головною сировинною базою цукрозаводу і поставлятися туди залізницею, яка проходила через село.

Для такої індустріально-аграрної кооперації створювалися не колгоспи, а радгоспи, скорочено від РАДянські ГОСПодарства.

Самостіності в них було ще менше ніж у колгоспах. Все робилося за наказом зверху. Наказом зверху призначався директор, наказом зверху до радгоспу посилали працювати і людей з Куп’янська та інших сел.

І не тільки дорослих, а й підлітків-сиріт, яких після страшного голодомору було дуже багато. Таких підлітків у радгоспі тоді називали Дитячий патронат.

Втім це були вже не селяни, а робітники!

Але умови праці й побуту були в тому радгоспі дуже погані. Людей запхнули у абияк збудовані бараки.  Власне саме цю систему за основу потім взяли і гітлерівські творці концтаборів: загальні бараки і рабська робота – за їжу.

Та й кого з дорослих в такі радгоспи направляли на роботу – та тих, від кого просто здихались на попередніх місцях роботи.

Керував всім директор, а також призначений політвідділ. Це були своєрідні наглядачі над робітниками.

Втім, як було організовано життя цих новопомазаних сільських люмен-пролетаріатів, можна прочитати в тому самому протоколі.

Доречі, згодом аж у 1954 році той буряковий радгосп об’єднали з цукровим заводом і таким чином було створено новий конгломерат – Куп’янський цукровий комбінат.

SDC12977 - копия (2)
SDC12977 - копия

SDC12978 - копия (2)
SDC12978 - копия

У Вікіпедії пишуть, що cело Кислівка виникло у третю хвилю переселення на Дике поле в 70-80 роках ХVІІ століття. Точної дати немає. Переселенці обрали в степу підвищену місцевість і отаборились. Поступово на обраному місці виростали хати, а навколо вибудовувалися стіни острогу, сліди якого ще й тепер помітні на околиці села.
Основним заняттям жителів стало землеробство, скотарство, садівництво.
У роки Другої світової війни в Кислівці кілька місяців знаходився командний пункт і штаб 62-ї армії, перейменованої за героїзм, виявлений у Сталінградській битві, у 8-у гвардійську. Саме тут командуючому Василю Чуйкову (згодом Маршалу Радянського Союзу) було вручено гвардійський прапор армії.

DSC_0551

Герб Кислівки – це щит перетятий золотим і червоним. У верхній частині — квітка воронця, вміщена в срібну кінську підкову. У нижній частині — срібна гармата. Герб облямований декоративним картушем і прикрашений сільською короною.

Золоте тло верхньої частини щита символізує багатство і Божу присутність.  Воронець — тутешня примітність місцевості, якій надано статус державного заповідника, а йому назву Кислівського. Зображення підкови уособлює за народною символікою удачу і щастя. Червона барва нижньої частини щита — символ мужності та героїзму. Зображення 76-міліметрової гармати нагадує про перебування в Кислівці командного пункту й штабу 8-ї гвардійської армії. Така гармата є експонатом музею, створеного при Кислівській школі.

1 Comment on "Страшні сторінки з історії Кислівки"

  1. Спасибо за интересный материал о истории города и района. Я Вам очень благодарен!

Leave a comment

Your email address will not be published.

*