“Космонавт” з ливарного заводу

кранбалка 13

Куп’янський ливарний завод був не лише підприємством, на якому у найкращі його роки працювало 12 тисяч працівників, а й осередком, де склалася своєрідна заводська культура. Як офіційна, так і народна.

Саме усна народна творчість й передавала з вуст у вуста безліч різних байок і правдивих історій на заводські теми.

Ось одна з таких досить правдивих байок до Дня космонавтики.

Одного разу у квітні в одному з допоміжних ремонтних цехів під час другої зміни, яка розпочиналася о 15-30 і закінчувалася опівночі, токарі, фрезерувальники та інші верстатники вирішили “відзначити” День космонавтики.

На другій зміні начальства в цехах було вже не багато, а от перерва на вечерю – була. Деякі робітники в їдальню не ходили, а брали з собою з дому “тормозки” і вечеряли просто в цеху за столом, де потім ще встигали пограти в доміно. Саме там і накрили “поляну” для відзначання свята.

Один з робітників добре хильнув самогону і влігся спати просто на підлогу посеред цеху.  Він відключився так, що співпляшники ніяк не могли його підняти, бо був він високим і дебелим.

Хтось запропонував підняти товариша за допомогою кранбалки, яка за потреби пересувала грузи по всій території цеха.

Підігнали ту кран-балку.

“Замореному” завели під руки великий привідний ремінь з вентиляції і підняли його у вертикальний стан.

Але той продовжував солодко спати навіть так.

Тоді від сторонніх очей його відвезли у темний край цеху тою кранбалкою  і лишили там у підвішеному стані. А самі розійшлися працювати до станків.

Коли під кінець зміни дядько проснувся, він ніяк не міг второпати де він і чому висить у повітрі.

З переляку став волати на всю горлянку. Його почули друзяки і збіглися на крик. Якийсь час вони торгувалися, вимагаючи чесного слова, що він не стане їх бити, коли опиниться на підлозі.

Про всяк випадок, підвішеному просто дали в руки пульт від кранбалки, а сами відскочили на безпечну відстань. Чоловяга опустив себе на землю, виліз з ременів і не став бешкетувати, адже зміна вже підходила до кінця і потрібно було поспішати до роздягальні, щоб встигнути на службові автобуси, які розвозили людей після зміни.

Через деякий час про ту пригоду 12 квітня стало відомо всьому заводу і до героя тої історії надовго прилипло прізвисько “космонавт”.

Доречі, начальство теж про те почуло, але робочі на всі питання клялися, що то абсолютна брехня!

Я потоваришував з тим “космонавтом” значно пізніше. І кілька разів питав у нього, чи то правда? Він сміявся і казав, що брехня. Але потім колись таки признався: “Та я одразу проснувся, тільки хотів, щоб вони помучились, а ті барбосяки мене дуже високо підняли… Та й висів я “в космосі” всього кілька хвилин. Добре що “кухвайка” на мені була товста і під руки давило не дуже”

Be the first to comment on "“Космонавт” з ливарного заводу"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*