Група “Парк” в зоні проведення ООС, частина третя

гголовнаа

Завершення.

Ніч після перших двох концертів ми провели у військовій частині.  Найбільше задоволення після жаркого і виснажливого дня – то комфротний душ. Та от сон, як  завжди на новому місці, був уривками. В частині продовжувалося буденне цілодобове життя. А починаючи з 9 вечора і до світанку постійно було чути далеке гупання важких розривів.

Зранку нас чекав смачний солдатський сніданок і – знову в дорогу.

DSC_0515

Довелося їхати по місцях перед Сіверським Дінцем, де лише днями зійшла повенева вода, тому їхали по постійним калюжам.

На березі дуже повноводного нині Дінця прийшлось затриматись. Воїни, що обслуговують понтонну переправу, щось там лагодили.

І у нас з’явився час подивитися на спокійну і злагоджену працю понтонерів і пофотографуватися.

DSC_0516

DSC_0521

DSC_0534

DSC_0528

DSC_0533

DSC_0535
Товсті металеві  труби – то стійки колишньої поромної переправи, а дірочки в ній –  сліди від ворожих куль. Одна куля застрягла в товстому металі і прикипіла до нього намертво. Витягти її не вдалося, як ми не старалися.

DSC_0539

DSC_0542

Дозволу на проїзд, крім нас, чекали ще й волонтери, які везли бійцям їхні замовлення.

DSC_0546

DSC_0547

А Бронік встиг навіть погратися у мотогонщика

DSC_0545

Коли міст полагодили, раптом виявилося, що в машині знову спустило колесо, вочевидь його пробило в одній з тих повеневих калюж.

Але досвід отриманий вчора допоміг поставити “запаску” досить швидко. І ми нарешті проїхали по понтонній переправі на правий берег Дінця.

DSC_0549

На прохання військової адміністрації, ми мали виступити в центрі селища Новотошківське, приблизно в кілометрі від лінії розмежування.

Назва “Новотошківка” щоденно згадувалася у всіх новинах 14 і 15 років, коли тут йшли запеклі бої. Окупанти тоді розтрощили селище з “Градів” та мінометів. Мешканці, яких на той час лишилося менше 400 осіб, кілька місяців жили в підвалах. Дахи на вцілілих будинках були розбиті, деякі квартири вигоріли, скла у вікнах не лишилося.

Наразі військово-цивільна адміністрація селища і Луганської області відремонтували більшість дахів, повставляли скло у вікна, а ще привели до ладу школу і місцевий будинок культури. Люди поступово стали повертатися до мирного життя. Зараз їх тут мешкає більше 600.

Ось як виглядають житлові будівлі зараз.

Як у всіх населених пунктах, де опалення вугільне, стіни тут від пилу мають сіре забарвлення. А тут ще й додалася кіптява від пожеж.

DSC_0554

DSC_0556

DSC_0556 - копия

DSC_0559

Втім не все підлягає ремонту. Ось будинок, в який потрапив снаряд “Града”. Видно, що прилетів він з тимчасово окупованої території. У той час мешканці, дякувати Богу, були в підвалі і тут ніхто не загинув.

DSC_0571

 

orig-lugansk-hirosima-1481270202

DSC_0575

А цей будинок з бетонних блоків. Сюди на рівні третього поверху потрапила міна. Залізобетон витримав страшенний вибух. Але ті блоки було сильно посунуто, і наразі потрібно з ними щось робити.

DSC_0577

DSC_0577 - копия

А це подарунок селищу Новотошківське від “бандерівців”. Військові зі Львова на місці колишнього гіпсового бюсту леніну, разом з місцевими жителями, створили памятник 23 шахтарям селища, що загибли за 40 років у тутешній шахті “Пролетарська”. Шахту ту було закрито ще в 2000 році, хоча її повну ліквідацію призупинили з-за великої радіаційної небезпеки.

DSC_0569

DSC_0570

Поруч встановлено хрест пам’яті захисникам України, які за 4 роки віддали тут своє життя у війні з окупантами.

DSC_0564

DSC_0568

Вічна пам’ять героям!

Концерт відбувся на великій площі перед будинком культури, який взимку 2015 року виглядав ось так.

Безымянный

Тепер військова адміністрація тут навела лад і на будинку культури була така приємна для нас об’ява

DSC_0615

DSC_0581

Глядачі, а це місцеві мешканці і військові, розмістилися на лавочках по периметру площі. Та не зважаючи на велику відстань від глядачів, Тетяна Піскун і музиканти групи “Парк” змогли налагодити добру атмосферу.

DSC_0586

DSC_0590

DSC_0593

DSC_0590 - копия

DSC_0598

DSC_0589

DSC_0600

Під час концерту десь неподалік пролунало два гучних вибухи, які я відчув не лише вухами, а й всім тілом. Але люди спокійно сиділи на своїх місцях і концерт продовжувався. Потім нам сказали, що то робота наших саперів, які  знешкоджують  нерозірвані міни та снаряди, і підривають їх неподалік.

Приємно було зустріти нашу героїчну землячку-медика з Ківшарівки, з якою Сергій Гриценко одразу домовився про допомогу необхідними медикаментами

DSC_0612

DSC_0611

А ця наша красуня-землячка Таня не лише подарувала нашій Тані Піскун квіти, а ще й пригостила нас морозивом.

DSC_0614

І ще фото на згадку

DSC_0604

DSC_0605

І навіть зі справжнім службовим псом.

 DSC_0602

Під час смачного обіду у військовій частині, зустріли воїнів з ось такими веселими шевронами.

DSC_0617

DSC_0618

Три концерти “наживо” за два дні – це дуже важко. Але я бачив з якою віддачею їх відпрацювали музиканти групи “Парк” Олександр Ткаченко, Сергій Гриценко, Юрій Стінковий і Дмитро Любий. І знову й знову викликає величезну повагу талант Тетяни Піскун, яка відспівала і провела ті три концерти, як кажуть, на розрив аорти.

DSC_0400

А ще ми вдячні Володимиру Курилу, який допоміг організувати цю поїздку, і  вже, здається, надумав ще кілька варіантів продовження нашої співпраці.

DSC_0633

Це були дві доби нових знайомств, нових друзів, нових яскравих вражень. І абсолютної впевненості, що Перемога буде за нами.

А потім знову дорога. Дорога додому.

DSC_0623

DSC_0625

DSC_0622

DSC_0630

DSC_0635

1 Comment on "Група “Парк” в зоні проведення ООС, частина третя"

  1. Вольный слушатель | 21/05/2018 at 4:11 pm | Відповіcти

    Спасибо Вам “Парк” и ко., за то, что поддерживаете бойцов и мирное население морально, что о них помнят и хотят, что и у них всё будет хорошо и наступит МИР!

Leave a comment

Your email address will not be published.

*