Гра, в яку куп’янчани грали ще у сиву давнину

головнаааа а

Літо – то пора дитячих розваг.  На жаль сучасні діти більше розважаються різними гаджетами.

А от як грали діти у давнину?  Виявляється таких ігор було дуже багато.

Видатний краєзнавець Петро Іванов навіть записав цілу збірку «Игры крестьянских детей в Купянском уезде» де крім правил різних ігор, зібрано колискові, дитячі пісні та примовки, клички й навіть дражнилки.

Ось одна гра, яка була дуже популярною серед хлопців навіть у 60 роках ХХ  сторіччя. Я років 55 тому бачив, як у неї грали хлопці села Притулове. Мене тоді у гру не взяли, бо був ще дуже малим.  Спочатку я розрюмсався, а коли побачив, що то за гра, то аж зрадів, що не втрапив у ту халепу. :)

Ось опис гри від Петра Іванова у тому вигляді, як у неї грали хлопці в місті Куп’янську більше 100 років тому.

Гра у тарана

Играют в «тарана» летом мальчики, преимущественно пастушки. Меряются, как обыкновенно, на палке.  

 DSC_0676

И смотря по уговору, «верх» или «низ» садится на землю, поджав под себя ноги, и кладёт себе на голову шапку.

( Або кілька шапок, одна на одну)

 

DSC_0681

 

А прочие отходят от него шагов на 15-20. И потом по очереди бегут и перепрыгивают через сидящего, стараясь не свалить при этом у него с головы шапки.

А от той що сидить, дуже зацікавлений, щоб і шапку збили, і по “макітрі” не отримати ногою.

DSC_0683

DSC_0691

DSC_0694

Малих зростом і у 21 сторіччі у гру не беруть.DSC_0697

 

Когда же шапка будет свалена, то сваливший ёё становится на четвереньки, а сидевший ложится на землю «голичирва», то есть на спину, лицом вверх, и поднимает руки и ноги.

Тогда остальные играющие берут его за руки и ноги, поднимают на воздух и, раскачав хорошенько, бьют им три раза стоящего на четвереньках.

При этом наблюдается, чтобы в подъёме и раскачивании “тарана” принимали участие все участвующие в игре и чтобы серьёзно относились к делу; иначе всякому отставшему от «тарана»  или засмеявшемуся грозит неприятность – самому получить шесть ударов «тараном».

 

DSC_0699

 

DSC_0714

DSC_0717
Получив три удара «тараном», стоявший на четвереньках садится с шапкой на голове на прежде избранном месте, и игра продолжается в том же порядке.

 

Я сьогодні попросив дітей на нашому пляжі зробити невеличке інсценування гри, щоб зробити фотографії. Оскільки хлопців було мало, ми запросили до гри й дівчаток.

Жоден “таран” під час гри не постраждав, бо на сторожі були стривожені сучасні бабусі й мами.

* Інформація для дорослих, або як зараз пишуть для 16+:

Петро Іванов делікатно називає цю гру  «Гра у тарана», хоча народна назва її була «Гра у сракача».  Ну, ви розумієте чому…

 

Be the first to comment on "Гра, в яку куп’янчани грали ще у сиву давнину"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*