Сьогоднішній Донбас очима куп’янчан. Частина друга

головна2

Кримське – війна і мир

Наступного ранку, 23 серпня вперше за всі наші поїздки на фронт довелося на власні очі побачити, як на протилежному боці Сіверського Дінця йде масований мінометний обстріл позицій наших військ.

На правому високому березі Дінця це єдиний український плацдарм, що обороняється нашими бійцями між селом Кримське і селищем Новотошківка.

Все почалося п’ятої 5 годині, коли нас розбудили потужні вибухи. З вікон нашого будинку ми спостерігали, як з боку терористів бахкає важкий міномет, а потім за 2-3 секунди лунає вибух міни і ми бачили вогонь та дим від розривів мін.

Оті розірвані хмаринки над небокраєм – то чад від вибухів мін, темніші – від щойно розірваних.

А суцільний дим, що тягнеться через всю фотографію, то рештки димової завіси під якою вороги пробиралися до наших бійців.

DSC_0340 DSC_0342

DSC_0339 DSC_0341

 

Знаючи карту ми розуміли, що бій іде поблизу села Кримське, де ми мали через кілька годин давати концерт для місцевих мешканців. Обстріл продовжувався з годину. Як ми потім дізналися, саме тоді там загинули 4 воїни батальйону «Айдар» і кількох було поранено…

Офіцер, який нас супроводжував, через дві години підтвердив, що ми таки їдемо до Кримського, адже там нас дуже чекають місцеві мешканці. Для нас це особливе село, адже саме неподалік Кримського 28 липня 2018 року загинув наш земляк з села Кислівка Василь Плотніков…

Село Кримське отримало свою назву ще від кримських татар, які саме тут переправлялись у своїх походах через Донець. І мало воно назву Кримська Яма, бо знаходиться в низині між великими буграми. Згодом його заселили гусари Бахмутського полку і село довго називали за номером підрозділу – село 6 рота. Заселене воно було сербами, хорватами, греками і українцями, яких було досить мало. А невдовзі сюди ще й переселили кріпаків з московії. Саме тому й наразі більшість тут вважають російську мову своєю рідною.

У 2014 році тут точилися сильні бої. Російські війська і їх найманці всіляко намагалися вибити звідси українських вояк і гатили просто по селу.

Тут дуже багато розбитих хат, які наразі інколи і не видно в заростях хмелю, винограду та бур’янів. Хміль обплутав телеантени до невпізнавання, а шпаківні чомусь ні. А поруч є досить охайні оселі де й досі живуть люди.

DSC_0364 DSC_0365

DSC_0366 DSC_0367

DSC_0368 DSC_0369

DSC_0371 DSC_0370

DSC_0381 DSC_0382

DSC_0383 DSC_0502

DSC_0504

Ями на дорогах віськові засипають якоюсь місцевою породою.

DSC_0506

 

В 2014 році сільський голова і місцева рада кинули все напризволяще, лишивши відкритим приміщення сільради, звідки якісь місцеві невігласи повитягали всі документи на розпалювання печей. І тепер багато кримчан стали заручниками цієї ситуації, бо нічим не можуть підтвердити свою трудову історію в пенсійному фонді, а тому їм начисляють мінімалку.

Клуб у фронтовому селі підтримується майже в ідеальному стані силами двох молодесеньких вчительок місцевої школи. При підтримці військової адміністрації зроблено ремонт і дівчата тут інколи проводять свої концерти.

DSC_0363 DSC_0361

DSC_0362DSC_0389

DSC_0390DSC_0391
Але нікого з інших артистів в селі не було вже багато років. Тому на концерт групи «Парк» зібралося майже все населення Кримського. Оскільки це був День Прапора, наші волонтери роздавали кожному глядачу жовто-блакитні прапорці і браслетики.

DSC_0396 DSC_0399

DSC_0408 DSC_0416

DSC_0419 DSC_0427
Ці подарунки було куплено за кошти небайдужих куп’янчан, які відгукнулися на ініціативу учасників групи «Парк». Концерт вирішили проводити просто неба, куди й винесли стільці з клуба.

DSC_0437 DSC_0438

DSC_0473DSC_0465

DSC_0450 DSC_0442

DSC_0443  На моє глибоке переконання, цей концерт був найкращим за всю історію групи «Парк». Тетяна Піскун співала та розказувала гуморески так, що глядачі і плакали, і сміялися разом з нею. Сергій Гриценко, як завжди, зачаровував жіночу частину глядачів своїми піснями та відкритою посмішкою. Свою долю щирих оплесків отримали всі учасники групи: Олександр Ткаченко, Юрій Стінковий і Дмитро Любий. Вони потім теж сказали, що з такого піднесення вже давно не відчували. Разом з місцевими на концерті були й наші військові і всі відчували себе захищеними. Гімн України співали всі разом.  

DSC_0446

DSC_0478 DSC_0459

DSC_0466 DSC_0467

DSC_0469 DSC_0471

DSC_0470DSC_0475

DSC_0476DSC_0480

DSC_0481DSC_0485

DSC_0488DSC_0491

DSC_0493DSC_0495

DSC_0500 

Після концерту ми знову переправились через Донець і попрямували до села Муратового, де на нас найбільше чекали друзі з місцевої школи, бо ми везли їм подарунок від куп’янчан.

 

Далі буде…  DSC_0507

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Be the first to comment on "Сьогоднішній Донбас очима куп’янчан. Частина друга"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*