100 років тому

Селяни

Вчора я отримав від відомого харківського історика Едуарда Зуба дві цікаві газетні публікації сторічної давнини про Куп’янськ  .

Щоб уявити в якій непростій політичній і економічній ситуації жили наші предки в листопаді-грудні 1918 року, я знайшов в інтернеті як воно тоді все було.

Ну, це зараз інтернет, а сто років тому єдиним джерелом новин були газети, які потрапляли до читачів з великим запізненням і люди не встигали слідкувати за тим, що діється і хто там зараз при владі.

Пізньої осені і на початку зими 1918 року в Україні відбувалися доленосні події.

Гетьман Павло Скоропадський нащадок гетьмана Івана Скоропадського

Тоді в Україні при владі з квітня 1918 року був бойовий генерал-лейтенант російського імперського війська, учасник війни з Японією, а потім і першої світової війни, кавалер багатьох бойових орденів  Павло Скоропадський, обраний гетьманом України.  Крім української армії його підтримували і німецько-австрійські війська.

За короткий період часу Скоропадський, в руках якого була зосереджена вся верховна влада, зумів провести реформу адміністративно-територіального устрою, перевибори до місцевих органів самоврядування, провів кардинальну господарчу реформу.

За гетьманату було

– запроваджено нову грошову одиницю (гривню),

– засновано низку українських банків,

– відремонтовано більшу частину залізничного полотна,

– реорганізовано і зміцнено флот,

– сформованно 60-тисячну регулярну армію,

– відкрито понад 150 українських гімназій,

– створено держуніверситети в Києві і Кам’янці-Подільському,

– засновано Українську академію наук,  Державний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український театр опери і балету, Українську національну бібліотеку.

Гетьманат був визнаний рядом європейських держав, включаючи більшовистську Російську Федерацію, до України було прилучено території з етнічним українським населенням, що за попередні століття відійшли до Росії, Білорусії та Польщі.

Але революції в Австро-Угорщині та Німеччині підірвали стабільність уряду Скоропадського. Німецькі війська почали відходити з України додому.

Під тиском Англії, Франції, США та Італії Скоропадський був змушений 14 листопада оголосити про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією і про формування нового уряду, в якому переважали політики проросійської орієнтації.

 Директорія

Така поведінка гетьмана привела до того, що у ніч проти 14 листопада 1918 року  Українським Національним Союзом  було сформовано Директорію, тимчасовий верховний орган Української Народної Республіки, що складалася з п’яти представників трьох політичних партій – Української соціал-демократичної робітничої партії (Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Андрій Макаренко), Української партії соціалістів-революціонерів (Федір Швець) і Української партії соціалістів-самостійників (Панас Андрієвський), – яка закликала до збройного повстання проти Скоропадського.

Повстання почалося 16 листопада 1918 року переходом січовими стрільцями у Фастові на бік Директорії, а через два дні відбулись перші зіткнення військ Директорії і Гетьманату.

Наступ повстанців було зупинено німецькими військами за 20 км від Києва, однак поширення антигетьманських виступів по всій Україні і перехід на бік повсталих Запорізької та Сірожупанної дивізій, дало можливість корпусу Євгена Коновальця 14 грудня 1918 року зайняти Київ.

Того ж дня Павло Скоропадський був змушений зректися влади і 19 грудня Директорія на чолі з Володимиром Винниченком урочисто в’їхала до столиці.

26 грудня 1918 року Директорія проголосила відновленняУкраїнської народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.

За час його прем’єрства:

– був проголошений універсал про об’єднання УНР і Західно-Української народної республіки (ЗУНР) в єдину державу,

– схвалено закон про державну мову,

– закон про автокефалію Української православної церкви,

– земельний закон, спрямований на експропріацію державних, церковних та великих приватних землеволодіннь для перерозподілу їх серед селян, а земля названа “народним добром”,

–  відновлено республіканський лад і демократичне правління в Україні,

– ухвалено закон про запровадження державної української грошової одиниці – гривні, відповідно до якого з ужитку виводились російські грошові знаки, як царські, так і «керенки».

Наступ більшовизму

Німецькі та австрійські війська налякані революціями в своїх країнах почали повертатися додому.

Цим скористалися московські більшовики і за вказівкою Леніна почали захоплювати територію України.

29 листопада в маленькому слобожанському містечку Суджа, що нині в курській губернії, був створений Тимчасовий робітниче-селянський уряд України і та Суджа майже місяць була столицею Радянської України до 27 грудня 1918 року.

Потім той уряду ухвалив рішення про свій переїзд із Суджі до іншого  українського міста Білгорода.

Невдовзі уряд перебазувався у захоплений більшовиками Харків, однак Білгород певний час ще залишався українським містом і лише сувора директива з московського кремля змусила керівників УСРР відмовитися від нього.

 А тим часом в Куп’янську

Це повідомлення про події в Куп’янську з харківських газет

Перша з газети “Южный край” від 17 грудня 1918 року

48200261_667823530279464_8916849566788091904_n

А це малесеньке повідомлення з газети “Новая Россия” від 21 грудня 1918 року, яке повідомляє, що під Директорією Куп’янськ був лише місяць

48361495_212011336376466_1743781194899652608_n

 

Be the first to comment on "100 років тому"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*